Сьогоднішній день у нашому 3 класі був особливим. Ми торкнулися сторінки історії, яка навіки залишила слід болю в серці кожного українця — Голодомор 1932-1933 років.
Разом із дітьми ми переглянули відео, в яких люди, що пережили ті страшні роки, ділилися своїми спогадами. Це були прості розповіді, але кожне слово пронизувало душу. Діти слухали з великою увагою, а в їхніх очах читалися співчуття і запитання.
Щоб краще усвідомити важливість пам’яті, ми створили власну символічну поробку — свічку, яка символізує життя, що згасло, та нашу пам’ять, що не дає цим подіям втратитися в часі. Маленькі ручки акуратно вирізали та прикрашали свої "Свічки Пам'яті".
У кінці заняття ми запалили справжні свічки біля композиції з колосків — символ голоду й життя водночас. Хвилиною мовчання вшанували пам'ять мільйонів жертв Голодомору.
Це був глибокий урок не лише історії, а й людяності, співчуття та важливості пам'ятати. Діти вийшли з класу трохи іншими — більш чуйними, усвідомлюючи, що минуле вчить нас бути сильними й берегти одне.
🕯 Свічка пам'яті горить у наших серцях. Ми пам'ятаємо.
Коментарі
Дописати коментар